Блог Філімончук Олени Василівни: Мої публікації

$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\патріотичне вих\images (5).jpg$

Філімончук О.В.

Кам’янець-Подільський

2018

Схвалено на засіданні методичної ради

Кам’янець-Подільського районного методичного кабінету

(протокол №1 від 31.01.2018 р.)

Рецензенти:

Столярчук Л.О.. – методист з початкової освіти РМК відділу освіти Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації.

Автор: Філімончук О.В. – вчитель початкових класів Рогізнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Філімончук О.В. Національно – патріотичне виховання на уроках в початковій школі

Методичний посібник містить теоретичні і практичні рекомендації щодо національно – патріотичного виховання на уроках в початкових класах.

Зміст

Передмова …………………………………………………………………………4

1. Теоретичні засади патріотичного виховання молодших школярів :

1.1. Поняття «патріотизм» в українській педагогічній думці…………………. 5

1.2. Теоретичні основи патріотичного виховання учнів початкових класів.………………………………………………………………………………6

1.3. Втілення Концепції національно – патріотичного виховання в початковій школі.……………………………………………………………………………… 7

1.4. Сім’я – основа виховання громадянина – патріота України………………10

2. Національно – патріотичне виховання в сучасній школі:

2.1. Патріотичне виховання на уроках української мови……………………… 11

2.2. Виховання патріотизму на уроках математики………………………… 24

2.3.Розробка уроків з українського читання спрямована на національно- патріотичне виховання…………………………………………………………………………… 26

2.4. Національно - патріотичне виховання на уроках фізичної культури..39

3. Список використаної літератури ………………………………………….......47

Передмова

Патріотичне виховання – це сфера духовного життя,

яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне,

що любить і ненавидить людина, яка формується.

В. Сухомлинський

Виховання дітей – відповідальна справа для кожного вчителя. Перед класним керівником постає багато важливих та складних завдань. Як зробити процес виховання цікавим для дітей? Як з кожного учня виростити гармонійну особистість? Як примножити і зберегти людяність, любов до рідної землі, виховати повагу до старших людей ти до своєї держави? Для вирішення цих проблем вчителю потрібно підходити творчо та змістовно. Адже, найголовніше завдання для освітян – формувати в учнів ціннісне ставлення до суспільства та держави, виховання незалежної особистості, справжніх патріотів нашої Батьківщини. Нам, педагогам, потрібно бути цікавими для наших вихованців, але і пам’ятати, що виховання учнів – це не розвага, а процес утворення духовної і моральної основи людини.

Були різні часи для нашої держави: війни та перемоги, злуки і тотальні роз’єднання, занепад та розквіт. Але наш народ завжди був мужнім і зумів пережити все та вистояти. Отже, для того, щоб наше молоде покоління зростало мужнім, успішним, сповненим любові до рідного краю, народу і традицій, потрібно виховувати в них відповідальність та дієвість, толерантне ставлення до свого народу та його культури.

Патріотичне виховання належить до пріоритетних напрямків національної системи виховання і передбачає формування патріотичних почуттів, глибокого розуміння громадянського обов’язку, готовності відстоювати державні інтереси Батьківщини. До засобів патріотичного виховання належить рідна мова, вітчизняна історія, українська література, рідна природа, українська культурно-духовна спадщина тощо.

На мою думку, на сучасному етапі становлення української державності проблема формування патріотизму в молодших школярів набуває особливого значення. Тому обрана мною тема «Патріотичне виховання на уроках в початковій школі» є досить актуальною.

1. Теоретичні засади патріотичного виховання молодших школярів.

1.1. Поняття «патріотизм» в українській педагогічній думці.

Слово «патріот» (patriotеs) у перекладі з грецької мови означає «земляк, співвітчизник». С. Гончаренко – автор Українського педагогічного словника, вважає, що патріотизм є одним із найглибших громадських почуттів, змістом якого є любов до Батьківщини, відданість своєму народові, гордість за надбання національної культури. Він наголошує, що патріотизм є соціально-історичним явищем і спрямований на всебічний розвиток своє країни, захист її інтересів.

К. Чорна та І. Бех зазначають «Патріотизм – це любов до Батьківщини, свого народу, турбота про його благо, сприяння становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, готовність відстояти її незалежність, служити ї захищати її, розділити свою долю з її долею».

Дослідник Н. Волкова наголошує, що виховання громадянина має бути спрямованим на «розвиток патріотизму, національної самосвідомості, культури міжетнічних відносин, планетарної свідомості, правосвідомості, політичної культури, дбайливого ставлення до природи, моральності, культурної поведінки особистості», «глибоке громадянське почуття, змістом якого є любов до свого народу, Батьківщини, усвідомлення своєї причетності до історії, традицій, культури свого народу, вболівання за його майбутнє».

Досліджуючи виховний потенціал початкової освіти, О. Савченко патріотичне виховання пов’язує із громадянським вихованням. Цей напрям у початковій школі на думку вченої, має на меті формування у дітей знань про українське суспільство, рідний край, розкриття на доступному рівні особливостей взаємодії людей у родині, в колективі, в суспільстві, виховання в них особистісного позитивного ставлення до цінностей і символів Української держави; виховання гуманної, соціально активної, відповідальної особистості.

Одже, серед дослідників немає спільно розуміння поняття «патріотизм», хоча у визначенні цілей патріотичного виховання думки вчених значною мірою збігаються, тому поняття «патріотизм» потребує подальшого уточнення, адже багатозначність у тлумаченні терміну розмиває розуміння його сенсу.

1.2. Теоретичні основи патріотичного виховання учнів початкових класів.

Всім відомо, що дім починається з фундаменту, а школа – з її початкової ланки, яка приймає дитину такою, як вона є, і допомагає їй ставати розвиненою, освіченою людиною.

Важливе місце в початковій школі посідає національно-патріотичне виховання, яке починається з любові до сім’ї, до рідного дому, рідної школи, села, рідної мови та гордості за свій край, свою країну. Вчителі початкових класів намагаються виховати кожного учня так, щоб він завжди пишався своєю школою.

Суттєво змінюється становище дитини серед навколишніх людей і характер її занять, саме у молодшому шкільному віці. В цей період відбуваються грандіозні зміни всього її життя і стосунків. Провідною діяльністю дитини стає навчання, змінюється режим праці та відпочинку, з’являються нові обов’язки.

У вихованні молодших учнів особливої уваги потребує формування патріотичних рис їхнього характеру: витривалості, навичок поведінки, доброти й милосердя, вміння долати різні труднощі, вироблення організованості та цілеспрямованості. Також важливе значення має вироблення духовно-моральних рис: патріотизму, національної свідомості, людської гідності.

Виховання патріотизму охоплює всі види діяльності школярів: навчальну, ігрову,трудову, спортивну. Учителем використовуються найрізноманітніші форми роботи. Передусім це навчальні заняття, на яких набуваються знання, що мають громадянське забарвлення.

Рідна мова, родовід, краєзнавство, природа рідного краю, фольклор, національне мистецтво, народний календар, національна символіка, народні прикмети, національні традиції, звичаї та обряди – це засоби, які використовує патріотичне виховання.

Основною метою національно - патріотичного виховання є формування морально-політичних факторів і починається воно з пізнання цінності Батьківщини. Тому одним із найважливіших завдань початкової школи є початок формування поняття «Батьківщина». Продовжуючи цю роботу в період всього навчання кожен з учнів поступово усвідомлює свою приналежність до родини, класу, школи, народу. Вершиною національно - патріотичного виховання є усвідомлення себе громадянином України.

Будуть проходити рік за роком, школа вирішуватиме нові завдання, але актуальною є і буде одна проблема – виховання громадянина України, який знає і пам’ятає свій рід, материнську мову, цінує минуле і буде гідно творити щасливе майбутнє.

1.3. Втілення Концепції національно – патріотичного виховання в початковій школі.

У сучасних суспільно-політичних умовах, коли Україна ціною життя Героїв Небесної Сотні, зусиллями українських військових, добровольців, волонтерів відстоює свободу і територіальну цілісність, пріоритетного значення набуває патріотичне виховання дітей.

Події, які ми спостерігаємо сьогодні дають підстави стверджувати, що переважна більшість громадян України, серед яких є і діти, і молодь, виявили високу патріотичну свідомість та міцну громадянську позицію. Це є свідченням системної виховної роботи педагогічних колективів навчальних закладів. Тому одним із найважливіших завдань педагогів є продовження роботи з формування у дітей громадянських якостей, розуміння приналежності до Українського народу. Особливу увагу слід приділити дітям та сім’ям, які переїхали із території військових дій, сприяти їх адаптації у нових умовах та нових колективах, залучати їх до активної діяльності та участі у позаурочних заходах, надавати можливість реалізовувати свій інтелектуальний, творчий, фізичний потенціал на благо України.
Патріотичне виховання має наскрізно пронізувати весь навчально-виховний процес, органічно поєднувати національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне, естетичне, правове, екологічне, фізичне, трудове виховання, базуватися на національній історії, знанні та відстоюванні своїх прав, виконанні конституційних і громадянських обов’язків, відповідальності за власне майбутнє, добробут та долю країни.

Патріотичне виховання має охоплювати всіх учасників навчально-виховного процесу, сприяти формуванню у дітей та утвердженню у педагогів і батьків національних та загальнолюдських цінностей, особистісних якостей, що притаманні громадянину України.

Проявом патріотичного духу, свідченням формування Української політичної нації стало масове використання української національної та державної символіки, українського традиційного одягу, жовто-блакитних кольорів. При цьому важливо не підмінити зовнішніми ознаками патріотизму його глибокої ідейної сутності – готовності своєю працею, науковими, творчими й спортивними досягненнями, службою із захисту країни сприяти розвитку української демократичної держави.

Відповідно, всі заходи мають бути наповнені громадянсько-патріотичним змістом, стверджувати ідею спільності інтересів та взаємоповаги усіх громадян України, підтримувати прагнення кожної особистості до духовного, інтелектуального, творчого та фізичного розвитку задля розквіту держави в цілому.

Доцільно добирати і поєднувати різноманітні методи і форми патріотичного виховання, уникати формалізму й одноманітності, насичувати їх патріотичними емоціями та переживаннями, активно використовувати приклади мужності й звитяги захисників України як з історичного минулого, так і нинішніх воїнів-героїв, які боронять нашу державу від російської агресії.

Громадянський компонент виховання найвиразніше втілено у змісті навчальних предметів суспільно-гуманітарного циклу. Вивчення української мови, літературного читання, природознавства, я у світі спрямовано на формування переконливого почуття патріотизму й громадянської свідомості дітей , знань про права і свободи громадян, сутність громадянського суспільства.

Вихованню сучасного громадянина-патріота Української держави, формуванню громадянських навичок і цінностей, необхідних для ефективної участі у житті громади, сприяють виховні години: "Вчимося бути громадянами" , "Ми – громадяни України" , "Козацькому роду – нема переводу" , «Ми діти твої – Україно!».

Пропоную надавати перевагу активним формам роботи, що передбачають самостійну та спільну роботу, сприяють формуванню національної свідомості, критичного мислення, творчого підходу до справи, відповідальності за свої дії та вчинки.

Окремої уваги заслуговує волонтерська діяльність педагогів, учнів, батьків, яка через конкретну, практичну діяльність сприяє встановленню соціальних зв’язків, опануванню дітьми новими навичками, формуванню у них прагнення до відповідальної патріотичної поведінки, моральних та духовних якостей, світогляду справжнього громадянина України. Реалії сьогодення визначили новий напрям волонтерської роботи – психологічна та моральна підтримка воїнів Збройних Сил України, допомога родинам, що були вимушені покинути свої домівки у результаті анексії Росією Криму та окупації окремих територій східної України.

Важливо, щоб учні, незалежно від їх національності та регіону проживання, ідентифікували себе з Україною, прагнули жити в Україні; розуміли необхідність дотримання конституційних та правових норм, володіння державною мовою; сприймали регіональну історію як частину загальної історії України, відчували власну причетність до майбутньої долі рідного краю як невід’ємної складової єдиної країни.

Важливу роль у національно - патріотичному вихованні дітей та відіграє вчитель, його особистий приклад, його погляди та практичні дії, що мають бути взірцем для наслідування. Якість виховного процесу напряму залежить від рівня підготовленості педагогів до кожного заходу; використання різноманітних методів і форм; знання і вмілого врахування вікових й психологічних особливостей дітей; відвертості, емоційності, оптимізму та активної патріотичної позиції вчителя. Патріотичне виховання громадянина має здійснюватися вчителем на кожному уроці та в позаурочний час.

Не менш важливим є розповідь про внесок у світовий розвиток науки, культури, спорту. Учні проймаються почуттям гордості, коли дізнаються про досягнення українського народу. Знайомство з науковим внеском наших вчених, з високохудожніми роботами майстрів кіно, зі світовими спортивними результатами сприяє вихованню в учнів патріотичних якостей. Герої є і в наш час. Знання про їх подвиги, про справжніх громадян країни дозволяє доводити, що патріот – не книжне слово, не романтизований образ, а реальність.

Під час таких зустрічей учні знайомляться із своїми сучасниками, які стали взірцем патріотичного служіння Батьківщині. Виховні заходи, спрямовані на зміцнення патріотичних переконань школярів, створюють міцне підґрунтя для підготовки свідомих громадян, які пишаються своєю Батьківщиною і готові до активних дій щодо її подальшого розвитку іі піднесення престижу.

Перегляд фільмів та мультфільмів присвячених патріотичній тематиці з наступним обговоренням за круглим столом або в іншій формі обміну думками свідчить, що школярі розрізняють справжні і штучні ідеали, розуміють, що загальнолюдські цінності незмінні. Отже, випробувані життям і визначені цінності українського народу, які по суті збігаються із загальнолюдськими, мають становити основу патріотичного виховання молодого покоління.

«Круглі столи», як форма патріотичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл, високо оцінюється педагогами, оскільки їхні учасники мають змогу вільно висловлювати свої думки, сперечатися, доводити свою правоту, обстоювати власну позицію.

Дебати також є формою патріотичного виховання. У формуванні патріотичних поглядів і переконань учнів важливе місце відводиться створенню ситуацій, в яких виникає потреба у відстоюванні учнями своєї думки, завдяки чому починає формуватися власна точка зору, змінюватися внутрішня позиція, з’являється здатність до утвердження власних адекватних переконань. Під час таких дискусій формується культура мовлення, простежується логіка учнів, унаочнюються інтелектуальні здібності, відбуваються зміни поглядів на суспільні явища, переоцінка цінностей. Також вони починають замислюватися над сенсом буття, над гарантованими Конституцією правами і свободами, поважати і захищати їх, намагаються зрозуміти своє призначення як особистості й громадянина в суспільстві. Успішне розв’язання завдань виховання патріотизму в школах залежить від форм організації та змістовного наповнення навчально-виховного процесу, пошуку яких українські педагоги приділяють особливу увагу.

1.4. Сім’я – основа виховання громадянина – патріота України.

Важлива роль у формуванні патріотизму належить сім’ї. Завданням вчителя є залучення батьків учнів до активної участі у навчально-виховному процесі, організації та проведенні позанавчальних виховних заходів. Батьки мають стати не тільки гостями на заходах, не тільки спостерігачами за здобутками їх дітей, вони мають безпосередньо впливати на формування молодого покоління своїм досвідом та своїм прикладом.

Зусилля педагогів мають бути спрямовані на підтримку ініціативи батьківської громади, взаємодію у розробленні та виконанні рішень щодо патріотичного виховання дітей . Особливу увагу слід приділити педагогізації батьків, ознайомленню їх із сучасними психолого -педагогічними знаннями. З цією метою доцільно використовувати активні методи: тренінги, дискусії, дебати, аналіз виховних ситуацій, які сприяють усвідомленню батьками ролі сім’ї у вихованні дітей, формуванні патріотичних почуттів та готовності служити своїми знаннями, працею Україні.

2. Національно – патріотичне виховання в сучасній школі:

2.1. Патріотичне виховання на уроках української мови.

Предмет «українська мова» посідає особливе місце серед всіх інших предметів в початковій школі. Його особливість полягає в тому, що в ході вивчення мови учні здобувають не знання основ науки, а вміння й навички користуватися мовою як засобом спілкування, засобом одержання нової корисної інформації. Тому, саме викладання української мови в сучасній школі дає вчителю широкі можливості по вихованню громадянськості й патріотизму.

Цьому сприяє використання на уроках каліграфічних хвилинок з українською тематикою, українських прислів’їв та приказок для каліграфічного списування, диктантів, переказів та аудіювань про історію рідного краю, про побут, звичаї, традиції українського народу.

Для того, щоб удосконалити, покращити навички письма учнів, вчитель застосовує різні форми роботи. Одиним із таких видів є «Каліграфічні хвилинки».

Каліграфічні хвилинки про Україну та рослини - символи

1. Її їм їл їд їж їр їс

Україна – це ліси та долини,
Це широкі квітучі поля,
Це маленька щаслива дитина,
І найкраща матуся моя.

Визначити число іменників.
До слова «ліс» дібрати споріднені, позначити корінь.

2. Йй Ий ий ай

Красивий, щедрий рідний край,
І мова наша солов’їна.
Люби, шануй, оберігай,
Усе, що зветься Україна.

– Як ви розумієте зміст останнього рядка?
– До чого закликає автор?
– Виписати слова, що мають у своєму складі букву «ій»?
– Вкажіть частини мови, до яких відносяться ці слова.
– Розтлумачте слово «щедрий».
– Записати перший рядок загадки, підкреслити основу речення.

3. Цц це ця, ці, ца

Маю жовтий вусок,
Запашний колосок.
Буде з мене мука
Й паляниця м’яка.
(Пшениця)

Запишіть слово-відгадку.

– Яке значення у нашому житті має ця рослина?
– Які зернові рослини можна ще використовувати для випікання хліба»?

4. Вв ві ва во вр ви в’ю ве

Верес, верба, вільха, волошка, вишня, валер’янка.

Садок вишневий коло хати,

хрущі над вишнями гудуть,

плугатарі з плугами йдуть,

співають ідучи дівчата,

а матері вечерять ждуть. (Т. Шевченко)

1. Зробити звуково-буквений аналіз слова «хрущі».

2. Знайти у вірші іменники і підкреслити їх.

3. Вказати рід і число іменників.

5. Чч чі ча чу че чи чо

Чорнобривці.

Коло хати вогнелико,

як зірки нічних багать,

лиш незірвані гвоздики

й чорнобривці ще горять. (І. Гнатюк)

1. Дібрати синоніми до слова «багаття».

2. Розібрати за будовою слова «нічних».

3. Підкреслити букви, що позначають м’які приголо- сні звуки.

6. Бб бе ба бар барвінок

Виписати прикметники чоловічого роду:

Березневий, українська, абрикосовий, молода, розмальований, сонячно, вічний, паперова, іскристий, дерев’яна, новий, синє, осінній, шкільна, казковий

Підкреслити першу літеру в кожному прикметнику, що записали.
Прочитати утворене слово.
Хто знає, що це за рослина?
Який зовнішній вигляд вона має?
Чим корисна?
Де можна її зустріти?
З даним словом скласти речення.

7. ВВВ вав е в лов ув

Без верби і калини нема України.

- До якого жанру відноситься даний вислів?
- Як ви розумієте це прислів’я?
- Чим для українського народу є верба і калина?
- Які ще рослинні символи ви знаєте?

Розібрати за будовою слово «верба».
Дібрати споріднені слова до слова «калина»,.
Утворити пестливі форми від слова «верба».

Каліграфічні хвилинки про релігійні свята

1. Пп пп по ок окр кро ов ва Покрова

Настали жнива – лежить баба нежива,

А Покрова прийшла – стала баба здорова.

Покрова всю землю покриває листям або снігом.

Завдання:

1. Зробити звуко-буквений аналіз слова покриває.

2. Встановити зв’язок слів у другому реченні.( усно )

3. Дібрати синоніми до слова покриває.

2. М мм их ха айл ло Михайло

На Михайла зима саньми приїхала.

Завдання:

1. Як ви розумієте цей народний вислів?

2. В яких словах різна кількість букв і звуків? Чому?

3. Зробіть звуко-буквений аналіз слова приїхала.

3. А а аа ндр рі рій Андрій

- Їду,їду, калиту кусати!

- А я буду по губах писати!

- А я вкушу!

- А я вкрешу!

Завдання:

1. Які це речення за метою висловлювання?

2. Що ви знаєте про Андріївські вечорниці?

3. Робота в парах.

Побудуйте діалог про свято калити.

4. М мм ик ко кол лай Миколай

Святий Миколай знає все про дітей.

Завдання:

Що ви знаєте про святого Миколая?
Визначте кількість букв і звуків у слові знає.
Робота в парах.

Побудуйте діалог, запитавши один одного, що приніс

вам святий Миколай.

5. С сс св вят ве еч ечі чір Свят-вечір

Свят-вечір, Багатий вечір, багата кутя.

На свят-вечір готували дванадцять пісних страв.

Завдання:

1. Визначте, до яких частин мови належать слова у цьому реченні.

2. Провідміняйте за відмінками іменник вечір.

3. Зміни слово вечір за зразком:

іменник дієслово

(що?) (що робить?)

6. К кк ко кол ля яд яда колядки

Бігла мишка по льоду, загубила коляду.

А ти біжи, позбирай – буде шишка й коровай!

Завдання:

1.Які колядки ви ще знаєте?

2. Встановіть зв’язок слів у першому реченні.

3. Яке друге речення за метою висловлювання?

7. Щ щ щщ ще едр рів вка щедрівка

Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка.

Завдання:

Доберіть споріднені слова до слова щедрик.
Поясніть правопис слова прилетіла.
Які щедрівки ви ще знаєте?

8. В вв од до охр ре ща Водохреща

Водохреща, Водощі, Йордана, Хрещенські морози.

Вода – це здоров’я, вода – це краса,

Вода – цілюща ранкова роса.

Завдання:

1. Підкресліть іменники, визначте їх рід.

2. Провідміняйте словосполучення ранкова роса за відмін-

ками.

3.Робота в групах.

Дайте відповідь на питання: - Чому вода є цілющою?

9. С сс стр рі іте ння Стрітення

Зимобор, Громниця.

Якщо на Стрітення півень води нап’ється на порозі,

То на Явдохи ( 14 березня ) віл напасеться на дорозі.

Завдання:

1. Назвіть звуки у слові нап’ється.

2. Провідміняйте іменник півень за відмінками.

3. Що ви ще знаєте про свято Стрітення?

10. Я яя яв вдо до ха Явдоха ( Євдокія )

На Явдоху снігу нема, паводь – буде багато меду.

Завдання:

1. Поясніть значення слова паводь.

2. Провідміняйте іменники сніг і мед за відмінками.

3. Зробіть звуко-буквений аналіз слова Явдоха.

11. В в ве есн янк ка веснянка весняночка

Ой весно,весно,днем красна,

що ж ти нам,весно,принесла?

Завдання:

1. Яке це речення за метою висловлювання?

2. Відшукайте звертання.

3. Доберіть синоніми до слова красна.

4. Провідміняйте прикметник красна за відмінками.

12. Б б бб бл аго ов ві іще ння Благовіщення

Благовіщення – одне з найбільших весняних свят.

Завдання:

Що означає слово благовіщення.
Доберіть спільнокореневі слова до слова весняне.
Зробіть звуко-буквений аналіз слова свято

13. Великдень Пасха

Христос Воскрес! Радійте, діти,

Біжіть у поле, у садок,

Збирайте зіллячко і квіти,

Кладіть на Божий хрест звертання, підкресліть його.

2. Знайдіть однорідні члени речення.

3. Зробіть звуко-буквений аналіз слова зіллячко.

вінок!

14. В в вв ер рбн на не еді ля Вербна неділя

Не я б’ю – верба б’є,

Через тиждень – Великдень.

Будь дужий, як вода,

А багатий, як земля!

Завдання:

Поясніть написання слів б’ю і б’є.
Підкресліть прикметники, визначте їх рід.
Знайдіть порівняння.
Яка кількість букв і звуків у слові тиждень.

15. З зз ел лен на не еді ля Зелена неділя

Зелена неділя або Трійця.

Завдання:

1. Провідміняйте іменник неділя за відмінками.

2. Слово зелена розберіть як частину мови.

3. Робота в парах.

Дайте відповідь на питання:

Чим корисним ти займався у неділю?

16. І ва ан на К кк уп пал ла Івана Купала

Наше купайло з верби, з верби,

а ти, Іване, прийди, прийди.

А як не прийдеш доріжкою,

то привезем теліжкою.

Завдання:

Підкресліть дієслова, визначте час, особу, число.
Поясніть написання слів доріжкою і теліжкою.
Знайдіть займенник, розберіть його як частину мови.

17. М мм ак ков вей Маковей

У церквах на Маковея святили воду, квіти і мак.

Завдання:

Підкресліть однорідні члени речення.
Визначте дієвідміну, час, особу, число дієслова святили.
Доберіть споріднені слова до слова вода.

18. В вв ел лик ий С сс па пас Великий Спас

У цей день у церкві святять яблука, груші, мед, обжинкові

вінки, жмути колосся жита й пшениці.

Завдання:

Поясніть написання слів колосся і пшениці.
Поясніть розділові знаки в реченні.
Назвіть однорідні члени речення.
В яких словах кількість букв і звуків різна? Чому?

Українські приказки та прислів’я

До неоціненного скарбу українського народу належать прислів’я та приказки. Це короткі влучні вислови, які образно та лаконічно передають нащадкам висновки з життєвого досвіду багатьох поколінь.

Вони є пам’яттю народу та результатом його спостережень над життям ы явищами природи. І тому саме прислів’я та приказки дають змогу учням формулювати погляди на етику, мораль та історію.

З давніх-давен прислів’я і приказки широко використовувалися в повсякденному житті. Тут завжди можна знайти привід вжити ту чи іншу приказку чи прислів’я. Часом влучний короткий вислів має більшу виховну силу, ніж довге «читання моралі».

2 клас

1. Вік живи, вік учись.

2. Здоров’я в чистоті міцніє.

3. Подарунок назад не беруть.

4. Не піймав – не кажи злодій.

5. Чуже добро в користь не йде.

6. Не сунь носа до чужого проса.

7. Хто з інших сміється, той перший заплаче.

8. Хто спішить, той людей смішить.

9. Краще думати, а потім говорити.

10. Краще домовитись, ніж побитись.

11. Не заживає рана від лихого слова.

12. Прислухайся до корисних і добрих слів.

14. Як підеш, так і найдеш.

15. Хвалько – пустий чоловік.

16. Що посієш, те й пожнеш.

16. З ким поведешся, того й наберешся.

17. Помірність – мати здоров’я.

18. У заздрості немає радості.

19. Не радій чужому горю.

20. Людині потрібна людяність.

21. Слухай перший, говори останній.

22. Акуратність прикрашає людину.

23. Шануй людей - і тебе шануватимуть.

3 клас

1. Як хочеш пропасти, почни красти.

2. Скажеш „гоп”, як перескочиш.

3. Не суди по одежі, суди по розуму.

4. Як гукнеш, так і відгукнеться.

5. Лихі вчинки ганьблять людину.

6. Говорити добрі слова – це щастя.

7. Не в міру з’їси – здоров’я не проси.

8. Лагідне слово – ключ до серця.

9. Слово без діла нічого не варте.

10. Неввічливому шана невелика.

11. Стримуй себе у словах.

12. З другом говори ввічливо.

13. Коли не звуть – у гості не йдуть.

14. Не роби того, чого не слід робити.

15. Приємне слово всім до любові.

16. Краденим добром багатий не будеш.

17. Як посолиш, так і їстимеш.

18. Правда кривду переважить.

19. Не хвались, а вчись!

20. На злодієві шапка горить.

21. Пташка красна пір’ям, а людина – вчинками.

22. Кажи правду – буде честь і шана.

23. Думай про інших, не тільки про себе.

4 клас

1. Не хвалися силою, а хвалися розумом.

2. З брудними руками за стіл не сідають.

3. Добрій дитині завжди більше молока перепадає.

4. Неввічливому і неуку шана невелика.

5. Поважай того, хто зробив тобі хоч крихту добра.

6. Не золото прикрашає людину, а ввічливість.

7. Стримуй себе у всьому, а найбільше в словах.

8. Шануй батька й неньку – і буде тобі скрізь гладенько.

9. По можливості не кривдь і мурашку.

10. Якщо ввічливо попросиш, завжди дадуть.

11. Від доброго не біжи, а поганого стережись.

12. Скромних скрізь поважають, а хвальків зневажають.

13. З чужого не смійся горя, бо й своє іде не з-за моря.

14. Поважають тих, хто не розкидає слів пустих.

15. Добре слово коштує мало, а значить багато.

16. Слова й діла показують всім, хто є ким.

17. Перш ніж судити інших, подивись на себе.

18. Не роби іншому того, що було б неприємним тобі.

19. Хто не поважає інших, той не поважає себе.

20. Як ти вітаєш, так і тебе вітатимуть.

21. Спершу слово зваж, а потім скаж.

22. Приємне слово всім до любові, а мова гірка – кожен тіка.

23. На чиїй землі живеш, того народу й закони шануй.

Мова як засіб патріотичного впливу

В окремих мовних одиницях і особливо в текстах фіксуються попередні етапи пізнання та відбувається перенесення їх на наступні етапи – саме ця властивість мови забезпечує спадкоємність культури. Мова є одночасно і знаряддям, і продуктом духовної діяльності людей.

Вчител, який добирає для опрацювання на уроках мови дидактичний матеріал, має зосередитися на патріотичній тематиці. Особливу цікавість і симпатію в учнів викликає образ українського козака – захисника Батьківщини від чужоземних загарбників, носія високої національної свідомості та глибокої духовності.

Зразки написання диктантів

Попереджувальний диктант

Ти живеш на Україні. У тому краю, де співають солов’ї і виграють на сонці пшеничні лани. Де веселими хвилями котиться Дніпро. Де виростали Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. Твій рід український. А ти – українець. Бережи свій рід, свою Україну.

Підкресли слова, у яких є букви,що позначають два звуки.
Слово українець поділи на склади для переносу.

Зі словом мова скласти речення.

Письмо по пам’яті

Звучи, рідна мово,

На землі рідній лийся по вінця,

Мово моя українська,

Мово моя материнська!

Познач наголоси у словах. Слово українська поділи на склади.

***

Пояснювальний диктант

Гарна, велика країна моя,

Є в ній озера, річки і моря,

Гори високі, степи та ліси –

Скільки багатства і скільки краси!

Підкресли слова, які можна вживати зі словом багато.

***

Попереджувальний диктант

Підкресли слова, у яких є букви,що позначають два звуки.
Слово українець поділи на склади для переносу.

***

Вибірковий диктант

Людина має завжди пам’ятати, звідки вона родом, де її коріння. Без рідної мови людина – дикун. Без неї немає нас як народу, немає минулого, немає майбутнього. Знання – рідної мови – священний обов’язок кожного українця.

Записати слова з буквами я, ю, є,ї, вказати, які звуки вони позначають.
Скласти звукову модель слова коріння.
Підкреслити слова, які не можна перенести.

Диктант

Український рушник пройшов крізь віки. Жодне свято не обходилося без рушників.

Рушники бувають вишивані й ткані. Кожен куточок України має свої кольорові гами, своє оздоблення рушників.

Дібрати і записати заголовок.
Виписати трискладове слово.
Скласти звукові моделі слів бувають, любов.

***

Запишіть речення. У словах поставте наголоси.

Рідне слово – то квітка й корінце, пісня роду і хліб на столі. Як без нього ходити українцем по батьківській козацькій землі!

***

Записати текст. Скласти звукову модель слова скарбниця.

Найбільше і найдорожче добро в кожному народу – це його мова, бо вона не що інше, як жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування.

***

Записати текст. Дібрати до нього заголовок. Чому мова є скарбом народу?

Мова – це барвиста крайка, яка прослалася з глибини віків у майбуття. Слова можуть об’єднувати і роз’єднувати, але об’єднуюча їхня сила у стократ дужча. В народу нема скарбу більшого, як його мова. Любімо рідну мову, бережімо і плекаємо її, як сестру, як матір, як власних дітей.

***

Записати вірш. Підкреслити звертання.

Привітай же, моя ненько,

Моя Україно,

Моїх діток нерозумних

Як свою дитину. (Т. Шевченко)

***

Записати речення. Підкреслити розповідне спонукальне, питальне) речення.

Ти бував у чудових Карпатах?

Земля наша прекрасна!

Оберігайте природу рідного краю!

Стежечка звивалась у високій траві попіл насипом.

***

Диктант

Ізмалку у словах рідної мови людина відкриває для себе великий і чарівний світ життя. Мова – безцінний скарб народу. В ній відбито його характер, історію, звичаї, побут.

Мова! А що таке мова? Народ говорить, що слово до слова – зложиться мова.

Дібрати і записати заголовок.
Поставите питальне речення до тексту.

***

Диктант

Найвищі в Україні гори – Карпати. Найвища вершина Карпат – Говерла. Говерлу знають всі українці.

В Україні є і інші знамениті гори. Чернеча гора в Каневі. На ній поховано Тараса Шевченка. Володимирська гора в Києві. На ній стоїть пам’ятник князеві Володимиру. Княжа гора у Львові. На ній колись князь Данило Галицький збудував замок. Тепер ця гора називається Високий Замок.

Дібрати і записати заголовок.
До слова Україна дібрати спільнокореневі слова.

***

Диктант

Українська вишиванка

Українська вишивка багата на різноманітні орнаменти. Їх народні назви стверджують, що в орнаменті зображені конкретні рослини, тварини, предмети побуту. Найпопулярнішими з них є хміль, реп’яхи, вишеньки, в’юнок, зозульки, хвильки.

Визначити мету тексту.
В останньому реченні підкреслити слова з м’якими приголосними звуками.

***

Диктант

Де ви народилися? Де виросли і почали ходити до школи? Як називається ваше місто, село? Це і є ваша маленька Батьківщина. А якщо зібрати маленькі Батьківщини докупи, то вийде велика Батьківщина – Україна. Ми живемо в Україні і пишаємося нею.

Про що розповідається у тексті?
Які розділові знаки ви поставили і чому?
Які бувають речення за метою висловлювання? За інтонацією?

***

Жінки і дівчата в Україні дуже любили вишивати рушники. Вишиті рушники вважали священними. Зображені на них ромби, круги, квадрати символізували сонце, землю, рослини. Таким рушникам поклонялися наші предки.

Підкреслити іменники у множині, виділити закінчення, визначити відмінки.
Встановити зв'язок слів в останньому реченні.

На сучасному етапі патріотичне виховання має забезпечити передумови формування особистості, які стали б спонукальною силою її самореалізації, сформували б у неї настійну внутрішню потребу в безперервному самовдосконаленні. Кінцевим результатом патріотичного виховання має бути сформована цілісна особистість – повноправна, самостійна та творча, яка відчуває свою співпричетність до української національної культури, ідентифікує себе з українською нацією й реалізує свої потенційні можливості на благо України.

2.2 Виховання патріотизму на уроках математики

     Формування в учнів ціннісного ставлення до суспільства та до самої себе, усвідомлення єдності власної долі з долею своєї країни, активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції є головною домінантою національно-патріотичного виховання учнів в процесі шкільного навчання, у тому числі, навчання математики. Важливою складовою виховання є прищеплення шанобливого ставлення до Збройних сил України, підготовка до оволодіння військовими професіями, мотивація учнів до військової служби.
      Виховання в учнів почуття патріотизму слід здійснювати на уроках математики, віддаючи перевагу окремим аспектам цієї роботи відповідно до віку учнів.
     Наприклад доцільно надавати пріоритет вихованню в учнів любові до своєї країни, її природи, рідного дому, школи, рідної мови, шляхом складання самими учнями (або за допомогою вчителя) і розв’язування задач, в яких мова йде про їх рідний край. Здебільшого ці задачі містять історичні дані, відомості про рослинний та тваринний світ краю, в якому проживають школярі тощо. Під час розв’язування задач доречно пропонувати учням коментувати виконання дій. Це буде сприяти розвиткові усного мовлення, формуванню у школярів вмінь правильно і грамотно висловлювати свої думки українською мовою.

Завдання про рослини рідного краю.

На території України відомо близько 10 тис. видів грибів, але збирають тільки 10 видів грибів. У скільки разів більше відомо видів грибів, ніж збирають? На скільки більше?
У лузі ростуть квіти. Біля кожного отруйного жовтецю ростуть 3 смачні конюшини. Корова рве все підряд, жовтець випльовує, а конюшину з'їдає. Зірвала вона 40 рослин. Скільки кущиків жовтецю корова виплюнула?

Завдання про річки, гори, моря, міста.

Найбільшою штучною водоймою поблизу Києва є Київське водосховище. Його площа більша за площу Києва. Довжина водосховища 11О км, а ширина — 12 км. На скільки квадратних кілометрів площа водосховища більша від площі Києва, якщо площа столиці 836 км.
Дніпро — найбільша річка України, її загальна довжина 2 201 км. У межах України вона становить 981 км. Поставте запитання до задачі.
Чорне море має площу 423 000 км2. Це на 385 000 км2 більше, ніж площа Азовського моря. Дізнайтеся площу Азовського моря.
Довжина річки Дніпро 2200 км. 981 км (за іншими даними — 1005 км) її довжини в межах України. Скільки кілометрів річки Дніпро за межами України?
Найвища точка Українських Карпат — гора Говерла, заввишки 2061 м, що на 516 м більше за висоту найвищої точки Кримських гір — гори Роман-Кош. Яка висота гори Роман-Кош?
Відстань між Тернополем і Харковом 960 км. За 48 хв літак пролетів 3/10 цієї відстані. З якою швидкістю за годину летів літак?
У 1982 році було відзначено 1500-ліття Києва. У якому році засновано столицю України?
Києво-Печерська лавра була заснована за правління Ярослава Мудрого 1051 року. Скільки років Києво-Печерській лаврі?
Довжина Дунаю, що протікає в Україні, 174 км, довжина Дністра на 531 км більша, ніж Дунаю, і на 24 км менша, ніж Дніпра. Яка довжина Дніпра?
Площа Чорного моря становить 422 000 км2, а Азовського — 39 000км2. Яку загальну площу мають ці моря?
Усього на території України налічується близько 73 000 річок, а озер — близько 20 000. Яка ж приблизна загальна кількість річок і озер на території України?
Протяжність річки Дніпро на території України 981 км (1005 км), а річки Десна — 591 км. На скільки кілометрів протяжність Дніпра більша за протяжність Десни на території України?
Висота гори Говерла 2061 м, а Роман-Кош — 1545 м. На скільки метрів гора Говерла вища за гору Роман-Кош?

Завдання геометричного змісту

Степовий масив Асканія-Нова складається з Великого Чапельського поду площею 2 420 га і рівнинного масиву з ділянками: Старий степ — 518 га, Успенський степ — 1 042 га та умовно заповідний степ — 7 020 га. Обчисліть всю площу заповідника Асканія-Нова.
Площа Луганського державного заповідника становить 988 га. Якщо збільшити її у 21 раз та додати 349 га, то вийде площа Поліського державного заповідника. Яка площа Поліського заповідника?

Пізнавальні задачі

Протяжність України з заходу на схід 1316 км, а з півночі на південь — 893 км. На скільки кілометрів протяжність України з заходу на схід більша за протяжність з півночі на південь?
Енергетика України об'єднує 8 ГЕС, 11 ТЕС, у тому числі ТЕЦ та ДРЕС і 4 АЕС. Скільки всього ГЕС і АЕС в Україні?
На території України мешкає приблизно 50 млн осіб, на території Польщі — 39 млн, Росії — 147 млн, а у Китаї аж 1 млрд 267 тис. осіб. Скільки приблизно всього осіб мешкає на території цих чотирьох держав?

Під час роботи над данними задачами не треба вимагати від учнів запам'ятовування числового матеріалу. Запам'ятовування цих даних потрібне при вивченні інших учбових дисциплін.

Я неодноразово уже переконалася, що учні з цікавістю вирішують завдання, в яких говориться про їх рідний край, а ще з великим інтересом ці завдання складають.

При складанні завдання з використанням краєзнавчого матеріалу, діти дуже багато працюють з додатковою літературою: знайомляться з історією, з твариною і рослинним світом рідного краю. Подібна робота важлива як розширення дитячого кругозору, так і для виховання патріотичних почуттів. Головне, не зупинятися на досягнутому.

Виховувати патріотів треба на кожному уроці. Математика - це лише мала доля в океані патріотизму.

2.3 Розробка уроків з українського читання спрямована на національно- патріотичне виховання.

Урок позакласного читання в 4 класі

Тема уроку: Державні символи у творах українських поетів.

Мета уроку: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів.Розширити поняття про державні символи України.

Вчити аналізувати, співставляти прочитане. Розвивати зв’язне мовлення учнів, мислення, пам’ять, увагу, естетичні почуття.

Виховувати почуття патріотизму, любов, гордість і повагу до

символів України.

Обладнання: мультимедійна презентація, тексти віршів українських поетів про державні символи , портрети поетів, державна символіка, картки із

завданнями.

ХІД УРОКУ

І ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

Вчитель: Уже дзвінок сигнал нам дав:

Працювати час настав.

Учні: Тож і ми часу не гаймо –

Роботу швидко починаймо.

Світ дивовижний нас вітає!

Всіх тих, хто вдумливо читає.

ІІ МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Гра «Фотооко»

Швидко прочитати слова, намагаючись запам’ятати якомога більше.

ПІСНЯ ДЕРЖАВА ВЕРБА

КАЛИНА ПОЕЗІЯ ПРАПОР

ТРИЗУБ СИМВОЛ ОБЕРІГ

До якої частини мови відносяться ці слова?
Утворити інші частини мови. ( Пісенний, калиновий, державний, поетичний, символічний, вербовий, оберігати)
2. Робота з чистомовкою

Вимовити, чітко промовляючи кожен звук.

Ай-ай-ай – де б ти не був, але знай, ( тихо)
Ай-ай-ай – що наймиліший – твій рідний край, (голосно)
На-на-на – твоя хата та родина, (тихо)
На-на-на – і наша рідна Україна. (голосно)

2. Робота над скоромовкою.

Землі цій, Боже, щастя дай,

Бо це мій любий рідний край! (Р.Завадович)

Гра «Дощик»

Діти читають хором.

3.Удосконалення читацьких навичок.

А) Робота над логічним наголосом.

Я щиро люблю Україну свою!

Б) Прочитати як розповідне, питальне, спонукальне речення.

В) Інтонування питальних речень.

Звідки ти взялася, Україно – ненько?..
Може, із землиці, що така рідненька?
Може, із тополі, що в степу зростає?
Може, з соловейка, що на ній співає?
Може, із калини, що у полі квітне?
Може, із квітини, що в саду розквітне?

ІІІ ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

1. Мотивація навчальної діяльності.

Вірш Ліни Костенко «Усе моє, все зветься Україна» (відео).

Наша земля красива, чудова, неповторна! Вона надихає поетів на таку прекрасну поезію! З віршами деяких відомих поетів ми вже познайомилися. Давайте їх пригадаємо.

3.Повідомлення теми уроку.

Девіз уроку: «Поезія – це завжди неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі» Л. Костенко

Девізом уроку будуть слова Л.Костенко. Прочитайте їх.

- Як ви розумієте ці слова?

— Яке значення має поезія в житті людини?

Гра «Шифрувальники»

ішріВ орп інважред иловмис инїаркУ

Тема уроку: Вірші про державні символи України.

ІІІ ОСНОВНА ЧАСТИНА УРОКУ

1. Інсценівка казки «Тризуб, Прапор, Гімн»

Давно-давно жила колись жінка. І було у неї три сини. Росли сини чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє життя.

Попідростали і вирішили піти у світ.

От перший син і каже:

—Мамо, піду-но я межи люди, подивлюся на світ.

—Що ж, синку, — відповідає мати, — йди, та пам'ятай рідну домівку, а на згадку візьми з собою золоту корону з трьома промінцями, хай у далекому краї зігріває вона тебе.

Минув час, і завдяки своєму розуму став старший син великим князем. Бо трьохпроменева корона, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала шлях до кращого життя. Дали першому синові ім'я Тризуб, а знак, що дала йому мати, назвали Гербом.

— Пустіть мене, мамо, світ подивитися, — проситься другий син.

Дала йому мати в дорогу жовто-блакитний одяг. Своїми звитяжними ділами син прославляв матір. Одержав середній син імення Прапор.

А там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама своєму наймолодшому синові подарувала соловейків голос. І одержав син за свій величний спів ймення Гімн.

Заходить «Україна» і три сини: Гімн, Герб, Прапор.
Україна:     Є багато країн на землі,
                   В них озера, річки і долини…
                   Є країни великі й малі,
                   Та найкраща завжди - Батьківщина.
1 учень:       Я – знак країни головний,
                    Це Тризубець золотий,
                    Він – як сонце в небі синім,
                    В ньому слава, в ньому сила.
2 учень:     Синьо-жовтий Прапор України –
                  Це безхмарне небо синє-синє,
                  А під небом золотіє нива
                  І народ наш вільний та щасливий.
3 учень:     Лине пісня незабутня, горда, величава,
                   В ній – надія на майбутнє, України слава!

2. Актуалізація знань про державні символи України.

Вправа «Мозковий штурм»

Коли Верховна Рада прийняла постанову про Державний прапор України?

( 28 січня 1992 року)

Що означає жовтий колір на прапорі? ( колір золота – могутність, силу, багатство, постійність,справедливість, милосердя. Символ сонця, золотої пшениці)
Що означає блакитна барва? ( чесність, вірність, бездоганність, символ неба)
Коли в Україні відзначають День Прапора? ( 23 серпня, з 1991року)
А яке свято іде за ним, 24 серпня? (День незалежності України)
Дібрати слова-синоніми до слова «прапор» (стяг, знамено,хоругва)
Що символізує наш тризуб? ( дерево життя, оберіг,; в християнській релігії – Бог-Отець, Бог-Син, Бог – Дух Святий)
Хто є авторами Гімну України? (слова написав у 1862році поет Павло Чубинський, музику – композитор Михайло Вербицький)
Коли можна почути Гімн України?
Де можна побачити прапор, герб держави?

Звучить гімн України.

4. Ознайомлення з повним текстом гімну України. ( Розпочати з 2 куплета)

Існує кілька варіантів повного тексту П.Чубинського. Зараз я ознайомлю вас з одним із них.

1. А) Читання вчителем.

Ще не вмерла України ні слава, ні воля.

Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.

Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів: Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

2. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,

В ріднім краю панувати не дамо нікому;

Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,

Ще у нашій Україні доленька наспіє.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,

Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,

За Карпати відоб'ється, згомонить степами,

України слава стане поміж ворогами.

Б) Словникова робота

Сян – річка в Україні (Турківський район , Львівська область) та Польщі.

Дон – річка в європейській частині Росії.

Піснь – пісня

Ся розляже – розляжеться.

Згомонить – покотиться, пролунає.

Наспіє – прийде, всміхнеться.

3. Читання вірша Н.Поклад «Луна мелодія врочиста»

А) читання «бджілкою»;

Б) читання «ланцюжком»

В) виразне читання кількома учнями.

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

Ми крокуєм, ми крокуєм, ( діти крокують на місці)

Україною мандруєм. (продовжують крокувати)

Ось побачили Карпати, (зупинилися, руку до лоба – вдивляються вдалину)

Як вершину нам дістати? ( навшпиньки стали), руки вгору)

Заглядаємо в озерця, ( нахилитися вниз, руку до лоба)

Не торкнутися нам денця! ( здивовано хитають головами)

Так ми довго-довго йшли, ( крокують на місці)

І до класу знов прийшли! ( сідають)

6. Ознайомлення з віршами про герб нашої держави.

А) Н. Поклад «Герб» ( читає учень)

ГЕРБ
Наш герб — тризуб,
Це воля, слава й сила;
Наш герб — тризуб.
Недоля нас косила,
Та ми зросли, ми є,
Ми завжди будем,

Добро і пісню несемо
Ми людям.
Б) В. Паронова «Тризуб» ( читають ланцюжком по дві строчки)
ТРИЗУБ
Наш герб — тризуб. У ньому сила
Отця небесного і сина.
Уважно придивись до нього —
На Духа схожий він Святого,
Що голубом злетів з небес

І у людських серцях воскрес.
Тризуб, немов сім'я єдина,
Де тато, мама і дитина
Живуть у мирі і любові
На Україні вольній, новій.

7. Робота з прислів’ями. ( Робота в мікрогрупах, по 4 учні з кожного ряду)

( Поєднати ліву і праву частини ( на блакитному та жовтому фоні) так, щоб утворилося прислів’я)

Кожному мила рідна сторона.
За рідний край хоч помирай!
Всюди добре, а вдома найліпше.
Який рід, такий плід.

Рідний край – земний рай.

Що країна, то родина.

Людина без вітчизни, як соловей без пісні.

Добре тому, хто у своєму дому.

Поки діти працюють над прислів’ями, всі інші самостійно читають

вірші про прапор. Хто прочитає – встає.

Прочитати утворені прислів’я.

8. Робота над віршами про прапор України

А) Наталка Поклад
ПРАПОР
Прапор — це державний символ.
Він є в кожної держави;
Це для всіх — ознака сили,
Це для всіх — ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:
Синє — небо, жовте — жито;
Прапор цей оберігаєм,
Він — святиня, знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми з ним дужі і єдині,
Ми навіки вже — народом,
Українським, в Україні.

- Читання ланцюжком.

- Дівчатка – хлопчики.

Б) Олександр Олесь
ПРАПОР
Синій, як море, як день, золотий —
З неба і сонця наш прапор ясний.
Рідний наш прапор високо несім!

Хай він, уславлений, квітне усім!
Гляньте, на ньому волошки цвітуть,
Гляньте, жита в ньому золото ллють.
З жита й волошок наш прапор ясний.
З неба і сонця, як день весняний.

Вибіркове читання:

Як повинні відноситись до прапора?

Які рослини згадує автор?

З чим порівнює прапор?

Робота над виразністю читання.
Гімнастика для очей

В) Ганна Чубач

Прапор нашої країни

Має колір

Жовто-синій.

І повинен кожен знати,

Як два кольори єднати.

Синє небо – верхня смуга,

Жовте поле – смуга друга.

Не забудь ніде й ніколи:

Україна – небо й поле.

А іще запам’ятай:

Україна – мирний край!

Виразне читання вірша учнями.
Читання «Незнайком»

9. Проблемне запитання.

Вчитель: Сьогодні на уроці ми читали багато віршів – поезії. А що ж відрізняє її від прози? ( Так, рими, рядки римуються)

ІV. ІІІ ПІДСУМОК УРОКУ

1. Бліц – опитування.

Яка тема віршів, що звучали сьогодні на уроці? ( Державні символи?)
Які ще символи України ви знаєте? (Рослини, предмети)
Як ми вчилися читати вірші? ( Виразно, урочисто)
З яким настроєм закінчуємо урок?
Чи погоджуєтесь ви з такими словами : «Люби і шануй свою країну, її символи! Говори українською! Люби українське!

Вчитель:               З Україною в серці живу,
                                І милуюся нею щомиті,
                                Бо я бачу її всю красу,
                                Що немає ніде, у всім світі.

Учні виконують пісню «Рідна земле» Наталі Май

Урок літературного читання в 2 класі

Тема: Батьківщина — то найкращий край! За Ольгою Кириченко “Український віночок”, Д. Павличко ”Де найкраще місце на землі”.

Мета: Продовжувати вчити учнів голосно і виразно читати; аналізувати прочитане; збагачувати словниковий запас; формувати в учнів поняття про символи і традиції свого народу; виховувати почуття гордості за український народ; формувати пізнавальний інтерес.

Матеріали до уроку: підручник “Літературне читання” (2 кл.), український віночок; малюнки квітів; таблиці з словами; прислів'я.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

Пролунав дзвінок,

Починаємо урок.

Працюватимем старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у нашім 2 класі

Діти просто молодці.

II. Вправи на розвиток чіткості вимови.

Чистомовка

На-на-на- рідна…..(сторона)

Ай- ай-ай- наш рідненький….(край)

Жу-жу-жу- землею…..(дорожу)

Ба-ба-ба- золоті….(хліба)

Ли-ли-ли- усе, що …..(зберегли)

III. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Бесіда вчителя.

- Скажіть, який розділ підручника ми з вами почали опрацьовувати?

( Що таке Батьківщина.)

-Діти, а як називається наша Батьківщина?

( Наша Батьківщина — Україна.)

- А що ще ми можемо назвати Батьківщиною?

( Рідне місто, село, домівку, батьківську хату.)

2. Творча робота.

- Діти, на дошці записано вірш, рядочки якого переплуталися. Спробуйте скласти правильно вірш і прочитати його

Хоч би куди дорога завела,

І журавель похилений над нею.

Думки мої із рідною землею.

Криниця при дорозі край села,

- Про що розповідається у вірші?

(Про рідну землю, що думки людини завжди з нею і про неї.)

- Чим же для вас є рідна земля?

(Батьківщиною)

3. Чи знаєш ти, що таке Батьківщина? (склади чарівну квітку)

- Ну що ж, молодці, ви переконали мене в тому, що добре знаєте, що ж таке Батьківщина.

4. Робота в різнорівневих групах.

I група.

- Складіть і прочитайте прислів'я із слів — розсипанок.

II група.

- Продовжте міркування

Моя Батьківщина — найрідніша,………

Моя земля — велика,…….

Любити Батьківщину — значить…..

III група

-Визначте зайве слово

Рідний край, земля батьків, книга, Вітчизна, Батьківщина.

Хліб, поле, колосочки, прапорець, село, хата, садок, стежка, хлібороб, річка.

IV. Повідомлення теми і мети уроку.

- А чи знаєте ви, що таке історія?

Історія — це минуле нашої Батьківщини, нашого народу. Це наші традиції і звичаї.

Ось і сьогодні ми з вами з допомогою письменниці Ольги Кириченко та її тексту”Український віночок” дізнаємося про одну з українських традицій.

V. Робота над текстом “Український віночок”.

1. Словникова робота.

Заміжжя — одружитися, взяти шлюб;

цілющі — такі, що сприяють одужанню, лікувальні, живильні;

годувальниця — та, що утримує кого-небудь, та що годує і є джерелом достатку;

чудодійні — ті, що створюють чудеса, надприродні;

безліччю — сила-силенна, без ліку.

2. Читання тексту вчителем.

3. Перевірка первинного сприйняття тексту учнями.

- Що нагадує український вінок?

- Хто його носив?

- З яких квітів сплітали вінок?

- Які властивості мають квіти у вінку?

- Хто плів вінок?

- Коли дівчинці плели перший вінок?

- Що прив'язували ще до віночка?

- На яке свято вінок дівчини набував чудодійної сили?

4. Читання тексту учнями.

5. Вибіркове читання.

- Знайдіть і прочитайте, які ж квіти вплітали в український вінок?

- Що прив'язували до вінка?

- Яке дійство відбувалося на свято Івана Купала?

6. Практична робота ”Вінок для моєї України” .

(Плетуть вінок дівчатка. По черзі вплітають квіти, промовляючи…)

- Я вплету у вінок калину — символ краси і вроди;

- Я вплету у вінок ромашки — символ кохання і миру;

- Я вплету барвінок — символ життя;

- Я вплету маки — символ молодості;

- Я вплету мальви — символ віри і надії;

- Я вплету чорнобривці — символ української нації.

-Але у віночку не вистачає стрічечок

-Я прив'яжу коричневу — символ землі-годувальниці;

-Я прив'яжу зелену — символ краси і молодості;

- Я прив'яжу блакитну — символ неба і води;

- Я прив'яжу жовту — символ сонця;

- Я прив'яжу оранжеву — символ хліба;

- Я прив'яжу малинову — символ життя і радості;

- Я привя'жу червону — символ магічності і сили.

Красивий, щедрий, рідний край

І мова наша — солов'їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна.

Пам'ятай, не забувай,

Батьківську стежину.

Прикрашай, шануй свій край,

Дім свій — рідну Україну.

VI. Робота над віршем Д. Павличка “Де найкраще місце на землі”

1. Читання вірша вчителем.

2. Короткий аналіз вірша

- Кого зустрів автор?

- Що він зробив?

- Про що поет запитав сонце?

- Що відповіло сонце?

-Як ви зрозуміли його відповідь?

3. Читання вірша учнями.

4. Визначення головної думки вірша.

VII. Рефлексія

- То де найкраще місце на землі?

- Про який символ ми сьогодні дізналися?

- Назвіть, які квіти українського віночка запам'ятали?

VIII. Домашнє завдання.

с. 107-109, виразно читати, переказувати.

2.4 Патріотичне виховання на уроках фізичної культури

Національно - патріотичне виховання молодших школярів на уроках фізичної культури дає змогу учням проявити себе і досягти суб’єктивно привабливих і водночас соціальне значущих цілей.

Метою патріотичного виховання учнів на традиціях народної фізичної культури полягає в тому, щоб, відроджуючи народні ігри та забави, видозмінюючи та пристосовуючи їх до сьогодення, формувати свідомого громадянина, професіонала, людину з рисами характеру, способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, які спрямовані на розвиток незалежної України. На уроках фізичної культури мета реалізується через знання та завдання, що конкретизуються у власних діях і духовності особистості, внаслідок формування:

свідомого ставлення до стану свого здоров’я, усвідомлюючи, що здоров’я кожного - багатство народу, що століттями розвивав та вдосконалював його;
свідомого ставлення до відродження народних ігор та забав;
пізнавальної активності дітей до народних ігор;
позитивного ставлення до здорового способу життя;
толерантного ставлення до культур інших народів, визначаючи українську культуру часткою всесвітньо;
любові до навколишнього світу.

Ефективність патріотичного виховання на уроках фізичної культури значною мірою визначається реалізацією дієво-творчого підходу .Засобами дієво-творчого підходу на уроках фізкультури в початковій школі є рухливі та народні ігри. На уроках фізкультури та позакласній роботі народна гра як засіб патріотичного виховання набуває особливого значення. Її виховна сила в русі, якого так потребує дитячий, організм, в словах - переконаннях, що промовляються самими учасниками гри і наставником.

Найбільшим впливом на дитячу свідомість є зорове сприйняття того, що вона бачить. Гра – це найприродніше середовище для дитини. Коли діти стають героями гри, вони вірять в авторитет свого героя, його чесність та справедливість.

Гра «Запорожець на Січі»

На майданчику позначають «Січ» (прямокутник 9 х 6 м). Посередині пересувається «запорожець», який намагається спіймати когось із «куренів» (тих, хто перебігає з оідного табору в інший). Спіймані стають "запорожцями” і допомагають у ловах або виходять з гри.

Для "запорожця” використовують шапку, шаровари.

Гра «Бій півнів»

На землі (підлозі) креслять коло діаметром 2 м. Гравців ділять на дві команди, і вони стають у дві шеренги біля кола одна проти одної. Капітани посилають по одному гравцю зі своїх команд у коло. Кожний із цих гравців стає на одну ногу, другу підтягує, руку кладе на спину. За сигналом «півні» починають виштовхувати плечем і тулубом один одного з кола, причому намагаються не оступитись. Кому це вдається, той вважається переможцем і виграє одне очко для своєї команди. Гра триває доти, поки всі не побувають у ролі півнів. Виграє команда, гравці якої більше разів були переможцями.

Якщо учасник, який перебуває в колі, стане на обидві ноги, він вважається переможеним. Якщо ж під час виштовхування обидва гравці вийдуть з кола, перемога нікому не присуджується, а на їхнє місце йде наступна пара. Підчас поєдинку не дозволяється забирати руку з-за спини.

Цю гру можна проводити й без розподілу на команди. Гравці за бажанням виходять всередину кола на змагання. Переможець залишається, а проти нього виходить новий гравець, який бажає помірятися силою.

Потрібно стежити за правильним виштовхуванням з кола. Гравцям забороняється виштовхувати один одного руками.

Розвиваються сила, спритність, кмітливість, здатність до самооцінки, оцінки сили товаришів, а також наполегливість у досягненні мети.

Гра «Силачі»

Дві команди гравців стають одна проти другої вздовж лінії, проведеної між ними. Хлопчики стають проти хлопчиків, а дівчатка проти дівчаток. За командою гравці беруться за одну або дві руки. За другою командою кожен намагається перетягнути свого суперника до себе за лінію. За кожного перетягненого команда отримує очко.

Гра «Кривавий танець»
Дівчата беруться за руки, бігають ланцюгом між трьома посадженими на землю хлопчиками і приспівують:
У довгої лози
Пасли хлопці кози,
А дівчата козенята,
Та й померзли ноженята.
Ой, дівоньки гожі,
Кидайте ті кози.
В кривім танцю походжаймо,
Та ніженьки зігріваймо.
Ой кривого танця
Не виведу кінця.
Треба його виводити,
Кінець йому знаходити.

Такі ігри виховують гордість за «наше славне товариство», що несе «малиновий стяг», розвивають кмітливість, силу і спритність. Такі характеристики патріотичного виховання свідчать про визначну роль світогляду особистості, на основі якого формується система цінностей молодших школярів, їхніх поглядів, переконань, усвідомлення свого місця в суспільстві.

У народних іграх змагальні елементи (бігання, пошук, проривання кола) супроводжуються своєрідними поетичними та музичними вставками, які коментують події, що відбуваються.

                                        Гра «Ой вийтеся, огірочки»
       Ця гра дуже красива, коли її проводити в два кола. Вона досить проста і спокійна, а тому до неї можна залучити і старших і молодших дітей. Маленькі роблять менше коло –внутрішнє, а старші – більше, зовнішнє. Насередину виходять двоє жучків.
       Одне коло починає обертатися в один бік, друге – в інший. Діти співають:
Ой вийтеся, огірочки,
Та в зелені пуп'яночки.
Приспів:
Грай, жучку, грай –
Тут тобі край!
Ходить жучок і жучина
По високій деревині.
Приспів.
Дайте, хлопці, околота,
Повезем жучків в болото.
Приспів:
Сонце світить, мов золото,
Жучки плачуть в болоті.
       Під спів першого куплета жучки жвавенько бігають одне повз одне.
       Під спів другого куплета – беруться в боки і поважно ходять та пишаються.
       Під спів третього куплета – жучки хапаються за голівки, стрибають і швидко, метушливо бігають, немов хочуть втекти.
       Під спів останнього куплета жучки сідають на підлогу і удають, що плачуть, а обидва дитячі кола весело танцюють навколо них.
                                             Гра «Просо»
    Вибирається „господар”, який стає збоку. Решта дітей, узявшись за руки, стають в ряд. „Господар” з палицею в руках підходить до крайньої дівчинки в ряду і говорить:
– Дівко, дівко, наймись до мене просо жати.
– А яке воно?
– Отаке! – показує вище голови.
– Не дістану.
– А отаке! – показує нижче коліна.
– Не нагнусь.
– А заміж?
– Хоч зараз.

З цими словами вона кидає руку сусідки і біжить попід піднятими руками всього ряду до кінця, а „господар” переслідує її легкими ударами. З такими ж пропозиціями звертається „господар” до кожної з ряду і кожну переганяє на інший край ряду. Після цього „господарем” стає інший і гра продовжується.

Патріотизм у народних іграх об’єднує сучасність і минуле, свідчить про етнічну спільність людей. І. Огієнко радив формувати у дітей бажання «нічого рідного не опускати, нічого не цуратися.». А ще він радив дотримуватися обрядів свого народу, ігор та забав, оскільки вони поєднують у собі багато естетичного, морального, етичного, історичного та філософського. Такі ігри не тільки вчить дітей, що рідну землю треба захищати, але й виховувати любов та повагу до своєї держави, повагу до війська, до почесного звання солдат.

Військово-спортивна гра «Зірниця» для молодших школярів

Спортивна гра на вулиці для початкових класів. Проводиться взимку. Час проходження кожної станції 5 хвилин.

Цілі: сприяти військово-патріотичному вихованню школярів; залучити учнів до занять спортом; розвивати силу, спритність, кмітливість, творче мислення.

Підготовча робота:

1. Розподілити учнів по станціям: санітари, сапери, партизани, снайпери. (У конкурсах «Ерудит» та «Я - патріот» бере участь весь клас.)

2. Підготувати клас до здачі рапорту (девіз, назва загону), маршировке, виконання пісні.

3. Запросити військового (головнокомандувача) на «Зірницю».

4. Домовитися з їдальнею про польової кухні.

Обладнання:

• таблички з назвами станцій, маршрутні листи для кожного класу, шифрування;

• для станції «Я - патріот»: пляшки-бризкалки з розведеною у воді фарбою (синьою жовтою);

• для станції «Партизани»: лопати;

• для станції «Санітари»: 2 санок, 2 пари лиж;

• для станції «Снайпери»: мішень (намалювати);

• для станції «Сапери»: порожні пластикові пляшки з етикетками (у кожного класу свій колір);

• для станції «Ерудит»: питання на ерудицію.

План заходу

I. Загальний збір.

II. Огляд пісні і строю.

III. Вручення командам маршрутних листів.

IV. Проходження маршрутів по станціям.

1. Станція «Я - патріот».

2. Станція «Санітари».

3. Станція «Снайпери».

4. Станція «Сапери».

5. Станція «Партизани».

6. Станція «Ерудит».

7. Шифрування.

V. Польова кухня.

VI. Підведення підсумків.

Хід заходу

I. Загальний збір

(Кожен клас знаходиться у своїй класній кімнаті. В цей час лунає сигнал «Повітряна тривога!» Команди протягом 5 хвилин збираються і вибігають на вулицю, де будуються на урочисту лінійку.)

II. Огляд пісні і строю

III. Вручення командам маршрутних листів

На урочистій лінійці командир кожного класу доповідає про готовність класу до гри головнокомандувачу: «Товариш головнокомандувач! Загін (назва) до гри «Зірниця» готовий. Наш девіз (говорить клас). Командир (ім'я командира). Рапорт зданий!» Головнокомандувач відповідає: «Рапорт прийнятий, вільно!»

Головнокомандувач. Зараз кожна команда отримає пакет з зазначенням маршруту, за яким ви повинні рухатися. На кожному перевалочному пункті вас буде чекати постовий. Він пояснить вам ваше завдання, проконтролює те, як ви виконаєте завдання, і оцінить їх. Якщо завдання виконано, то команда отримує медаль. За музичним сигналом всі команди вирушають далі за маршрутом. Дійшовши до останнього пункту, ви отримуєте пакет з секретною інформацією. У цьому пакеті останнє, найважливіше завдання.

Отже, ваше завдання - заробити більше медалей і виконати останнє завдання.

(Командири отримують пакет, команди розбігаються по своїх маршрутах.)

IV. Проходження маршрутів по станціях

.Станція «Я - патріот»

Учням пропонується намалювати на снігу прапор України фарбою, розведеною в пляшках-бризгалках. Оцінюється правильність виконання завдання.

2. Станція «Санітари»

У конкурсі беруть участь 6 осіб від класу: 2 санітара, 4 поранених. Учням потрібно виконати наступне: на старті стоять два санітари на лижах, санках сидять поранені, санітарам необхідно переправити поранених в «шпиталь». Санітари за два підходу вивозять поранених по одному.

3.Станція «Снайпери»

У конкурсі бере участь не вся команда, а тільки снайпери. Стрілянина сніжками в ціль (мішень). За кожне точне попадання в ціль команда отримує медаль.

4. Станція «Сапери»

У конкурсі беруть участь 5 осіб від класу. В сніг закопані «міни» (пляшки з етикетками різних кольорів). Завдання - знайти всі свої «міни» (певного кольору) і знешкодити. Якщо знайшов чужу «міну», її необхідно переховати. Оцінюються швидкість, правильність виконання.

5. Станція «Партизани»

У конкурсі беруть участь партизани. Учасникам необхідно зробити оборонна споруда (окіп).

6. Станція «Ерудит»

Класам пропонується відповісти на ряд питань.

- Які засоби пожежогасіння вважаються первинними? (Лопата, відро, брухт, сокира, пісок, вода.)

- Як називається урочисте проходження військ? (Парад.)

- Солдат спить, а вона йде. (Служба.)

- Взуття зимової вартової служби. (Валянки.)

- «Зіркова» частина мундира. (Погони.)

- Що спільного між деревом і гвинтівкою? (Стовбур.)

- Як називається підліток на кораблі, учень морського справі? (Юнга.)

- Як збити полум'я з палаючої одягу на людині? (Накрити мішковиною, фуфайкою, ковдрою. З себе вогонь збити можна, катаючись по землі)

- Що ти будеш робити при пожежі?

- Як називається наступальний рух військ? (Атака.)

- Апарат для дихання людини під водою. (Акваланг.)

- Ділянка місцевості для випробування бойової зброї. (Полігон, стрільбище.)

- Які ордени і медалі ти знаєш?

- Назви найнеобхідніші речі в армії.

- Як називається військова лікарня? (Госпіталь.)

- Що таке лимонка? (Граната.)

Перемагає та команда, яка за 5 хвилин відповіла на більшу кількість запитань.)

7. Шифровка

(На останньому етапі хлопці, виконавши завдання, отримують пакет із найважливішим завданням - шифруванням.)

Шифровка

3 1 26 1 9 1 5 1 25 1 -1716 5 15 33 20 30

193 16 11 22 13 1 415 1 526 201 2

16 14 10 15 1 25 1 20 30 17 6 20 3012 13 1 19

19 15 21 32 176 19 1532

Ключ до шифровці

АБВГДЕЕЖЗИЙКЛМНОПРСТ

123456789 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

УФХЦЧШЩЪЫЬЭЮЯ

21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33

«Ваше завдання - підняти свій прапор над штабом і почати співати класну пісню».

Перемагає та команда, яка розмістить свій прапор на штаб і почне співати.

V. Польова кухня

Поки підводять підсумки, командам пропонується пройти на станцію «Польова кухня», де кожен отримує чашку гарячого чаю і солдатську кашу.

VI. Підведення підсумків

Проводиться урочиста лінійка з підбиттям підсумків та нагородженням переможців.

Отже, патріотичне виховання молодших школярів відбувається за умови, що учень сам бере реальну участь у діяльності, в якій випробовуються, перевіряються на практиці відповідні патріотичні цінності. У патріотичному вихованні особливого значення набуває індивідуально-орієнтовний підхід, коли в центрі навчально-виховного процесу стоять інтереси дитини, її права, потреби, можливості. Такі якості й почуття можна виховати тільки за умови свідомого розуміння проблеми патріотичного виховання на традиціях народної фізичної культури та бажання педагогів, батьків, а також кожного громадянина України прищепити ці якості молодому поколінню.

Список використаної літератури

Бех І.Д. Особистісні цінності як духовні надбання людини // Позакл. час. – 2004. – № 19-20. – С. 13-24.
Єрмоленко С.Я. Українське художнє слово як ознака духовності народу // Вивчаємо укр. мову та літ-ру. – 2004. – № 9. – С. 2-6.
Наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України 27.10.2009 № 3754/981/538/49 Концепція національно-патріотичного виховання молоді.
Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, схвалена Указом Президента України від 25 червня 2013 року №344
Сосніцька Н.В. Патріотичне виховання – основа духовного розвитку особистості, складова частина національного світогляду і поведінки дитини // Б-чка вчителя поч. шк. – 2004. – № 6. – С. 7-11.
Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки затверджена Указом Президента України від 13 жовтня 2015 року № 580/2015.
Сухомлинський В.О. З чого починається громадянин / В.О.Сухомлинський // Рад. Україна. – 1968. – 14 квіт.
Сухомлинський В.О. Народження громадянина / В.О.Сухомлинський // Вибрані твори. В 5-ти т. – Т.3. – К. : Рад. шк., 1976.
Ушинський, К. Д. Рідне слово / К. Д. Ушинський // Вибрані педагогічні твори : у 2 т. / К. Д. Ушинський. – Київ, 1983. – Т. 1. – С. 121–133.

Блог Філімончук Олени Василівни

Сторінки

Мої публікації

Немає коментарів:

Дописати коментар