Інтерактивні форми роботи на уроках читання в початкових класах
(Із досвіду роботи)
Розум дитини – не посудина, яку слід заповнити,
а смолоскип, який треба запалити.
Плутарх
Сучасний урок у початковій школі неможливий
без впровадження вчителем інноваційних технологій, зокрема інтерактивних
методів навчання, які базуються на творчій співпраці вчителя й учнів та учнів
між собою. Враховуючі вікові особливості молодших школярів, найбільш
ефективним, на мою думку, є використання роботи в парах, групах, ігрових
технологій.
Інтерактивне навчання - це специфічна форма
організації діяльності, яка має на меті створити комфортні умови навчання, за
яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.
Навчальний процес завдяки вище згаданій технології відбувається за умови
постійної, активної взаємодії всіх учнів.
Розробку
елементів інтерактивного навчання ми можемо знайти у працях В.О.
Сухомлинського, учителів новаторів 70-80 років (ПІ. Амонашвілі, В. Шаталова, Є.
Ільїна, С. Лисенкової та ін.), теорії розвивального навчання.
Інтерактивні технології потребують певної зміни у
житті всього класу, а також значної кількості часу для підготовки як учнів, так
і вчителя.
Свою
роботу по даній проблемі я починала з поступового використання технологій - і
мені, і учням потрібно було звикнути до них. Перш за все, необхідно створити
цілісний план поступового впровадження інтерактивних технологій, бо декілька
старанно підготовлених інтерактивних занять на протязі навчального року,
принесуть більшу користь, ніж похапцем підготовлені „ігри".
Враховуючи технологічні особливості
учнів молодшого шкільного віку та рівень їхньої готовності до спілкування, застосування
інтерактивних технологій навчання розпочинала з роботи в парах. Саме в процесі
роботи в парах учні отримують можливість говорити, що є необхідним для цього
вікового періоду.
Всупереч
тому, що увага дітей молодшого шкільного віку нестійка і тому вони часто
відволікаються, під час роботи з партнером кожний з учнів працює активно. Цю
технологію я використовую на будь - якому етапі уроку. Навіть на етапі
перевірки самостійно виконаного завдання, зокрема й домашнього, коли пропоную
звірити відповіді завдання і в разі розходження довести правильність своєї
відповіді.
Найефективніші результати можна отримати при організації роботи учнів
малими групами.
Спочатку проводжу організаційне заняття, де
разом з учнями розробляємо правила роботи в групах:
1. Працюють всі.
2. Кожен пропонує варіанти відповіді.
3. Говорити коротко і чітко.
4. Критикуй не товариша, а ідею.
5. Культурна людина вміє не тільки говорити, а й
слухати.
За
технологією „Мозаїка" об'єдную учнів у четвірки (по дві парти, що стоять
одна за одною). Кожна група отримує 4 підготовлених заздалегідь завдання, але
за умови, щоб кожен учень в групі отримав різне завдання. На першому етапі
пропоную самостійно обдумати спосіб його розв'язання, на що відводиться 1 - 2 хв.
По
закінченні часу даю вказівку пояснити хід виконання свого завдання сусіду по
парті, тому, хто сидить позаду, (по переду) в межах четвірки. У результаті
кожен з учнів зможе пояснити розв'язання всіх чотирьох завдань.
Для
ефективного застосування інтерактивних технологій, зокрема, щоб охопити увесь
необхідний обсяг матеріалу й глибоко його вивчити, потрібно старанно спланувати
свою роботу: дати завдання учням для попередньої підготовки - прочитати,
продумати, виконати самостійні підготовчі завдання. Наводжу для прикладу урок
читання у 3 касі. Вивчаючи тему „Казки українських письменників" (О.
Іваненко „Синичка"), учні готували розповіді про синичку, енциклопедичні
відомості про цю пташку, складали кросворди, ребуси, робили малюнки.
За виконання завдань діти бралися,
враховуючи власні інтереси, індивідуально, в парах, у малих групах - по 3учні.
Отже, щоб зрозуміти
авторський задум, учні здобули додаткові знання,
виконали ряд творчих завдань і їм легко було визначити головну думку твору. Я
вважаю, що організована таким чином робота над сприйманням художнього тексту,
чи вивчення нової теми веде до покращення навичок читання, викликає інтерес до
цієї діяльності. Водночас розвиваються в учнів морально -естетичні відчуття,
їхні творчі здібності.
Методику
застосування групової форми навчання молодших школярів впроваджують поетапно.
I етап - привчають
дітей співпрацювати у фронтальній навчальній діяльності:
а) для оцінювання відповіді учень сам призначає
„вчителя";
б) у випадку виникнення труднощів сам викликає собі
помічника;
в) використовують дидактичні ігри, які розвивають
уміння слухати одне одного;
г) після кожної групової роботи, обов'язково обговорювати успіхи
виконаної діяльності.
II етап - перехід до
систематичного використовування на уроці педагогічних прийомів, які практично
переконують, що „Робота в групах" сприятиме вирішенню складних проблем,
для чого необхідно буде застосовувати колективний розум:
·
аналіз успішно проведених конкурсів, вікторин,
учнівських свят і подорожей на уроці;
·
використання завдань, які дають змогу учням на
власному досвіді переконатися у користі їхньої спільної роботи.
Поступове ускладнення змісту навчальних завдань, перехід від
репродуктивних завдань до творчих, проблемно - пошукових, бо групова робота
найбільш ефективна тоді, коли навчальний матеріал поєднує відоме учням з
невідомим, що заохочує дітей до взаємодії один з одним.
Отже,
залучення молодших школярів до спільної діяльності буде ефективним, якщо
організовувати систематично.
Часто
активізувати учнів мені допомагає така форма як „Мікрофон". Діти не
бояться висловлюватися. Саме цю форму використовують для узагальнення вивченого
матеріалу, для актуалізації опорних знань під час підготовки до вивчення нової
теми.
Серед
інтерактивних методів навчання віддаю перевагу побудові „асоціативного
куща". Фактично вчитель визначає тему одним словом, а учні згадують все,
що виникає в пам'яті стосовно цього слова. Цей метод універсальний на всіх
етапах уроку, зокрема під час активізації, в основній частині, як засіб
перевірки знань.
Спробую це
довести. У 4 класі на уроці читання у підготовці до сприймання нового тексту
О.Копиленка „Кріт - неборак" будується „асоціативний кущ".
Інформаційна група
(назва
тварини)
Відомості із словника Народознавці Художники |
|||
 |
|||
Секретар Що ми довідались про кротів Читці |
 |
 |
|||
Екологи
Аналітики Літературознавці
1. Інформаційна група
бере інформацію з тематичного словника.
2. Фольклорна група підготувала відомості з
народознавства.
3. Художники намалювали цю тваринку.
4. Літературознавці підготували відомості з додаткової
літератури.
5. Вміння виразно читати текст.
6. Екологи - про охорону природи.
7. Аналітики підсумовують сказане, роблять висновки.
8. Секретар фіксує найцікавіше.
Отже, на
дошці перед очима дітей виникає за їхніми відповідями цікавий „кущ".
Таким
чином, навчання молодших школярів стає цікавим, радісним, водночас створюються
умови для бажання читати, самостійно поповнювати свої знання, пробуджується
емоційне задоволення, радість від отриманих знань і самого процесу їх
засвоєння.
Використання
інтерактивних методів навчання веде до фахового зростання самого вчителя. Варто
зробити перший крок, і після декількох старанно підготовлених уроків ви
відчуєте, як змінилося ставлення до вас учнів, сама атмосфера в класі. Але
інтерактивна модель навчання має як позитивний, так і негативні сторони.
Не можна сказати, що потрібно
використовувати лише інтерактивну модель. Для навчання важливі всі рівні
пізнання і всі види методик. В сучасному світі обсяг інформації набагато
збільшився, і одній людині неможливо знати все. Тому на перше місце виходять
інші навички: думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції і вже
на основі цього шукати потрібну інформацію, трактувати її і застосовувати в
конкретних умовах. Саме цьому і сприяють інтерактивні методи.
Немає коментарів:
Дописати коментар